Запалила свічку, запалила,Щоби більше лихо не ходило,Хай палає свічка світлом білим,Щоб в бабусі серце не боліло...Щоби більше не прийшло те горе,Хай горять свічки Голодомору.Чуєш – душі аж до неба кличуть!Хай горять вогненні білі свічі!Пам'ятники болю – з колосками.Нехай світить кожен дім свічками,Хай в цей вечір в кожному віконціБуде крапля вогняного сонця...Щоб в бабусі серце не боліло,Свічку запалила білу-білу,Аби смерть важка вже не ходила,Запалила свічку, запалила...
Голодомор 1932 - 1933 років - це біль всіх українців. У нашому сьогодені важко навіть у страшному сні уявити таку трагедію. Важко говорити про таке навіть... Та головне ЗНАТИ і ПАМ'ЯТАТИ... Це частина нашої історії яка не оминула жодну українську сім'ю. Наш народ з неймовірними втратами через це пройшов і вижив, як би його не намагались знищити. Пам'ятаймо про це...
Вони переглянули мультфільм у якому голод мав вигляд страшної примари, а головна героїня - дівчинка, змогла врятуватись від неї і вижити.
 |
Комментариев нет:
Отправить комментарий